Обережно – спойлери!
Основна проблема для локалізаторів полягає у визначенні того, що наш глядач знає, а що йому невідомо. Гратися із впізнаваними речами та жартувати над ними – цілком правильне рішення, але знайти золоту середину вельми непросто. Коли Кейбл прибуває з майбутнього, у Вейда Вілсона для нього є лише три запитання, і друге з них в оригіналі стосувалось того, скільки частин Sharknado вийшло у світі, з якого прийшов Кейбл. Українська локалізація пропонує замінити назву фільму від студії The Asylum на нескінченну передачу «Битва екстрасенсів». Такий крок видається цілком нормальним, адже про Sharknado українські глядачі знають обмаль – на відміну від продуктів комерційного ТБ.
Темною стороною Місяця стала згадка «Людської багатоніжки» – ще одного фільму категорії Б, який своєю мерзенністю може позмагатися хіба що з найбожевільнішими фантазіями Ілая Рота. В українському перекладі «Людська багатоніжка» залишилася, однак це рішення скоріше пов’язане з її незамінністю. Цей фільм необов’язково навіть дивитися, аби пояснити його специфічну популярність. Достатньо знати, що у ньому коїться, аби зрозуміти жарт. Окей, ця згадка без розуміння першоджерела штовхає глядачів в Google для пошуку горезвісної трилогії про людей, замкнених у жахливий харчовий ланцюг. Однак він того вартий і спрацьовує для цільової аудиторії «Дедпула 2». Такі жарти розкидані протягом всього фільму і два приклади, по суті, віддзеркалюють обидва боки, які може прийняти кожен у цьому обговоренні. Трохи іншою є ситуація із розкриттям персонажів.
Колос, один із Людей-Ікс, розмовляє англійською із сильним слов’янським акцентом. Жарти про комунізм та слідування усталеним правилам неодмінно переслідують цього персонажа протягом фільму. Ще з першої частини Колос заговорив українською із сильним російським акцентом, що, звісно, викликає змішані відчуття з приводу такого рішення, адже, по суті, створює навколо нього ореол негативу. Це не просто російський акцент, це російський акцент в український мові. Кожна репліка Колоса тепер нероздільна у підсвідомості з промовами Януковича та решти політичних діячів нещодавного минулого, які не спромоглися гідно вивчити мову. При цьому по перегляді «Дедпула 2» сценарій олюднює цього персонажа, адже Колос – це щось значно більше, ніж мова, якою він розмовляє.
Врешті-решт, локалізаторам та перекладачам ніколи не вдасться викорінити та замінити внутрішній зміст цілком американізованих комедій на користь українських реалій. Чімічанга не перетвориться на шаурму, коли Дедпул візьме її в руки (спойлер: він цього не робить у стрічці, хоча міг би). Від жартів Вейда Вілсона не з’явиться візуальний образ Павла Зіброва, скільки б Дедпул про нього не говорив (спойлер: він згадує його лише раз). Навіть пісня гурту A-ha «Take on me» не зникне з аудіоряду стрічки тільки через те, що в українському радіоефірі 90-х її можна почути рідше, ніж пісні Ірини Білик чи ВВ. «Дедпул 2» в українському дубляжі – це компроміс, з яким важко змиритися запеклому фанату американських традицій, який виріс на серіалах з Девідом Гассельхоффом, а не на ранкових ефірах «Території А». Останніми роками український кінопрокат пропонує альтернативу глядачу у пошуках фільмів з оригінальною звуковою доріжкою. Тому користуватися альтернативою – це одна з найкращих переваг для українського сінефіла. Навіть Дедпул топить за розмаїття. Хіба ж ми можемо відмовити язикатому найманцю у криваво-червоному костюмі?
Українське дублювання “Deadpool 2” – це повне фіаско. Переінакшили все. Навіщось американські герої почали перебирати слов’янські імена для дитини. Жарти всі спаплюжені. Навіть прості діалоги не подужали перекласти нормально. Не зміг додивитися – така ганьба. Навіть російськомовне дублювання набагато вдаліше, хоча зазвичай навпаки.