Зміна дати Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» позитивно відобразилася на його програмі. Якщо раніше це була добірка фільмів із Локарно, Монреалю та інших фестивалів класу А, цьогоріч організатори зірвали куш, зібравши вершки з Берлінале та українських прем’єр. Ба більше, це перший український фестиваль у 2020 році, який повертається в офлайн-форматі на декількох локаціях, демонструючи стрічки в кінотеатрі «Жовтень», Будинку кіно та під Аркою дружби народів. Окрім показу нових фільмів Сергія Буковського, Романа Балаяна та Корнія Грицюка, програмні директори зібрали настільки багато короткого метру, що він ледве вміщається в три блоки півтори години кожен. Також покажуть реставровані версії «Семи самураїв» Акіри Куросави, «Ночей Кабірії» Федеріко Фелліні та «Чудової сімки» Джона Стерджеса. Перерахувати всі стрічки вдалося в нашому анонсі. У гайді ж зібрали тільки ті стрічки, на які варто звернути особливу увагу.
Українські прем’єри
Забуті
The Forgotten, Дарія Онищенко
Фільмом-відкриттям «Молодості» стане драма Дарії Онищенко про людей Луганщини. Начебто про війну в українському кіно сказали багато, але режисерка знайшла інших підхід. У її фільмі історія починається зі знайомства 30-літньої жінки та 17-річного хлопця у відділку поліції. Звідти й нарощуються дивні почуття одне до одного, на фоні яких майорить повсюдна небезпека. «Забуті» вже одержали Спеціальну відзнаку журі на Міжнародному Варшавському кінофестивалі у 2019 році. Тому цілком заслуговують глядацької уваги й у Києві. Раптом не встигнете подивитися – прокат із 3 вересня.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 22 серпня 10:00
Зарваниця
New Jerusalem, Ярема Малащук, Роман Хімей
Один із найбільш обговорюваних фільмів цьогорічного Docudays UA нарешті дістанеться того, чого найбільше потребує – великого екрана. Ярема Малащук та Роман Хімей зібрали у своїй стрічці колоритних героїв, які діляться своїми думками, фотографіями та історіями. Здається, зйомка хресної ходи може стати найнуднішим сюжетом у кіно, але «Зарваниця» знищує будь-які сумніви щодо цього завдяки своїй відвертості. Режисери навіть не вдаються до патетики на тему паломництва. Тому незалежно від віросповідання ця стрічка може сподобатися всім своєю щирістю.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 27 серпня 19:00, 29 серпня 13:00
Ми є… Ми поруч
We Are Here… We Are Near, Роман Балаян
Після 11 років режисерського мовчання Роман Балаян повертається в кіно, ще й із сильною артилерію в акторському складі. Головні ролі зіграли Ахтем Сеітаблаєв та Катерина Молчанова. Історія розгортається навколо хірурга, який припускається фатальної помилки в операції на своєму хрещенику, й тому всю стрічку картає себе за промах. Спершу кіно звучало «Помилка в діагнозі», але з часом назву змінили на більш ефемерну, що більше пасує стрічці Романа Балаяна.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 24 серпня 10:30
В. Сильвестров
V. Silvestrov, Сергій Буковський
«В. Сильвестров» мав би прем’єруватися на Docudays UA 2020, але через пандемію фестиваль перенесли в онлайн-формат. Стрічка Сергія Буковського має цікаву особливість: найважливіше в ній – звук. Тому від початку творці фільму хотіли показати її в кіно. Насправді ж це радше трисерійний фільм із титрами, які, за словами режисера на преспоказі, довелося робити довшими задля музики композитора. У фільмі Валентин Сильвестров слухає хор дітей, що виконують його композиції, та розмовляє зі Сергієм Буковським про улюблені звуки. Тож це не класична ЖЗЛ-документалка, а повноцінне дослідження творчості людини, яка написала музику до фільмів Кіри Муратової та Сергія Параджанова.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 28 серпня 19:00
Херсонщина на Вулкані
Living on the Volcano, Владислав Васильченко, Роман Бондарчук
В українській документалістиці часто помітний кураж режисерів та продюсерів. Знаходять головних героїв, а вже на монтажі вишукують найбільш яскраві моменти з ними. «Херсонщина на Вулкані» належить до того типу фільмів, які радують зображенням цікавих мешканців (Півдня) України. Знімальна група зробила документалку про жителів міста Берислав, які «засвітилися» у фільму Романа Бондарчука «Вулкан». Вони не так сильно відрізняються від своїх персонажів, тому перегляд спонукає до роздумів: а чи справді простір «Вулкану» з його міражами відмінний від тієї реальності, де опинилися ми? Можна поїхати перевірити в Берислав, а можна – в зручному кріслі на перегляді фільму Владислава Васильченка та Романа Бондарчука. Останній ще й у кадрі з’являється.
де: Арка Дружби Народів
коли: 28 серпня 19:00
Передчуття
Forebodings, В’ячеслав Криштофович
Драма В’ячеслава Криштофовича навряд може похвалитися зрозумілим синопсисом. Ідеться про приморське місто без назви, де невідомий чоловік покінчив життя самогубством. І, як то кажуть, закрутилося. Але попри це, проєкт цікавий як один із переможців Десятого пітчингу Держкіно, а в продюсерах – керівник офісу президента Андрій Єрмак. Та назвати цей фільм «95-квартальним», попри Станіслава Боклана в головній ролі, не виходить. Є спокуса назвати його поетичним через розмитий синопсис, але спершу варто перевірити.
де: «Будинок Кіно»
коли: 27 серпня 19:00
Поїзд «Київ – Війна»
Train: Kyiv – War, Корній Грицюк
Корній Грицюк – єдиний український режисер, який передбачив у своєму фільмі «2020. Безлюдна країна» пусті вулиці в містах України 2020 року. Його новий проєкт – суто документальний на відміну від попереднього. Корній Грицюк зі знімальною командою сідає в поїзд «Київ – Костянтинівка» й не соромиться говорити з пасажирами на відверті політичні (й не тільки) теми. Зрештою, вийшов калейдоскоп думок, серед яких знайшлося місце вигукам, сльозам та мовчанню. Для режисера це ще й особиста історія, адже лише на цьому поїзді він може доїхати додому.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 23 серпня 19:00, 29 серпня 16:00
Міжнародні прем’єри
Жінка, яка втекла
The Woman Who Ran, Хон Сан-су
Хон Сан-су поїхав із Берлінського кінофестивалю з нагородою за найкращу режисуру у 2020 році. Тож перегляд «Жінки, яка втекла» – можливість упевнитися в тому, що журі роздає призи справедливо. Та режисура – не єдина й навіть не головна чеснота цього фільму. Після перегляду навряд буде зрозуміло, куди, чому й від кого тікала та жінка з назви. Сам режисер на пресконференції не зміг відповісти на це запитання. Це історія про дівчину, яка ходить до своїх подруг та в розмовах радіє взаєминам із чоловіком, які насправді не здаються такими вже й хорошими. Та коли прийде це усвідомлення, гіркий клубок з‘явиться в горлі головної героїні. Мушу запевнити, що найкраща роль у фільмі належить коту. Можливо, за режисирування тварин Хон Сан-су й здобув свою нагороду.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 27 серпня 22:30, 28 серпня 13:30
Погані казки
Bad Tales, Даміано Д’Інноченцо, Фабіо Д’Інноченцо
Ще один сюрприз із Берлінале – українська прем’єра «Поганих казок» на «Молодості», які одержали «Срібного Ведмедя» за найкращий сценарій. Улюблена тема італійців – стосунки в родині – набуває саркастичного забарвлення у фільмі братів Д’Інноченцо. Навіть є ненадійний оповідач, який постійно перевертає враження про історію. Маємо й батьків, розчарованих своєю належністю до середнього класу, і дітей, які зростають у Римі під опікою невпевнених дорослих. У синопсисі на сайті Берлінале не бояться порівнянь із творчістю Курта Воннеґута, що неабияк спонукає до перегляду.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 25 серпня 22:30, 26 серпня 13:30
Птахи (або як ними бути)
Birds (Or How to Be One), Бабіс Макрідіс
Куди зникла Нова грецька хвиля, яка стрімко набирала обертів після популярності Йоргоса Лантімоса? Та нікуди вона не зникла, адже один із її представників Бабіс Макрідіс досі експериментує в кінематографі, підкреслюючи те, чим може пишатися Греція – театром. Режисер екранізує п’єсу Арістофана «Птахи», де двоє чоловіків вирушають на пошуки кращого життя. Вони зустрічають людину, яка перетворилася на птаха. Бабіса Макрідіса люблять в Україні. Згадайте нещодавню перемогу його «Жалю» на ОМКФ. А тепер посміятися й поплакати можна й на «Молодості».
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 22 серпня 12:30, 30 серпня 12:30
Великі літери
Uppercase Print, Раду Жуде
Автор найбільш оригінального румунського фільму «Мені плювати, якщо ми ввійдемо в історію варварами» зняв ще один фільм про національну ідентичність. Раду Жуде екранізує документальну п’єсу, яка ґрунтується на розсекречених архівах. Ідеться про підлітка Мугура Калінеску, який малював на вулиці протестні графіті. Він усе життя боровся проти режиму Ніколае Чаушеску, але загинув від дій секретної поліції. Цього разу в Раду Жуде хронометраж скромніший, ніж у попередній роботі, але після прем’єри на Берлінале залишилося чимало хороших відгуків. Режисер змішав ігрове кіно з документальними кадрами, і судячи з усього, успішно.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 22 серпня 18:30, 23 серпня 12:30
Мене звуть Клітор
My Name is Clitoris, Ліза Бійюар-Моне, Дафне Лєблон
Найбільша проблема документальних фільмів про сексуальну освіту полягає в їхній нав’язливості або недомовленості. Врешті-решт сексуальна освіта швидко застаріває, тому потрібно знову і знову з головою занурюватися в цю тему. «Мене звуть Клітор» уже однією назвою натякає на те, що розмова з глядачем буде несерйозною. У фільмі справді обіцяють багато гумору, хоча він не цурається відвертості. Це історія жінок, які розкривають свою сексуальність із нових боків, позбуваються табу та наполягають на готовності до нових досвідів. В Україні, де секс-освіта не знаходить ані гідного розголосу в суспільстві, ані урядового фінансування, таке кіно цінується на вагу житомирського бурштину.
де: «Будинок Кіно»
коли: 24 серпня 22:00, 25 серпня 10:00
Вілкокс
Wilcox, Дені Коте
А от і гість із кінофестивалю в Локарно. Нова робота Дені Коте – це суміш документалістики, ігрового кіно та сінема веріте. Канадський режисер узяв на головну роль політика Гійома Трембле та зняв фільм без діалогів. Головний герой – це мандрівник, який зустрічає на своєму шляху людей, але їхніх розмов глядач не почує. Як і завжди, Коте грається з наративом, персонажами та простором Квебеку. Кумедно, що навіть на рівні назви режисер уже склав пазл, адже Вілкокс – це ім’я головного героя й назва міста в провінції Саскачеван.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 22 серпня 15:30, 30 серпня 21:30
І прийде вогонь
Fire will come, Олівер Лаш
Чоловік повертається до рідного дому, де зустрічає свою матір. Він відсидів у в’язниці за підпал і змушений заново будувати стосунки з найріднішою людиною. До того ж колишній злочинець досі зачарований магією вогню, тому знайомство з пожежником віщує новий конфлікт у його житті. Прем’єра третього фільму Олівера Лаша відбулася в Каннах 2019 року, де він одержав Приз журі. Знятий на 16-міліметрову плівку, «І прийде вогонь» візуально нагадує роботи Аліче Рорвахер та нещодавній «Портрет дівчини у вогні», тож може стати ще одним фестивальним хітом. Або залишитися недооціненим, як ще один фільм про полум’яні відносини – «Спалення» Лі Чхан Дона.
де: Кінотеатр «Жовтень»
коли: 29 серпня 22:30, 30 серпня 14:00
Останні та перші люди
Last and First Men, Йоган Йоганнссон
Перший та останній фільм Йогана Йоганссона так і не з’явився в українському прокаті, як того хотілося, але ексклюзивно демонструватиметься на «Молодості». У рецензії я вже писав, чому це ідеальне кіно для апокаліпсиса. Але тепер з’явилася нагода пережити катарсис на великому екрані з гідним звукорядом. Бо жодне кіно у 2020 році не подарує досвід проходження повз пам’ятки про Югославську війну. Додайте ще голосовий супровід Тільди Свінтон, яка читає оповідання Олафа Стейплдона – й от головне кіновраження фестивалю готове.
Ще було б непогано написати, коли і де йдуть ці фільми
Слушне зауваження. Додали розклад.