UA: Культура вже вдруге проводить фестиваль КіноКульт, який закриває сезон кіноклубних показів. Влітку та восени на локаціях Суспільного мовлення глядачі знайомилися з культовими стрічками останніх кількох років. Цього разу програма фестивалю включає класичні стрічки та фільми 2000-х, що вже отримали статус культових. До того ж, родзинкою цьогорічного фестивалю стане показ українського короткого метру. Кожен фільм з двох блоків позмагається за приз глядацьких симпатій. Покази відбудуться в київському телецентрі «Олівець» з 10 по 13 жовтня. Вхід безкоштовний, але потрібна завчасна реєстрація у фейсбук-зустрічі.
10 жовтня
Наслідки любові
Другий повнометражний фільм Паоло Соррентіно «Наслідки любові» фокусується на історії бізнес-консультанта Тітто ді Джіроламо, вимушеного обслуговувати інтереси мафії, якій заборгував несумісну з життям суму. Фільм, що став для Соррентіно справжнім проривом в лігу молодих європейських auteurs, розпочинає типові для цього постановника теми: протистояння особистості історичному процесу, рефлексії режисера щодо Італії загалом та екзистенційні метання цієї особистості.
Втім, «Наслідки любові» – кіно тихе за своєю інтонацією, витончене, зняте без пізнього пафосу й надмірності, властивого Соррентіно. І Тоні Сервілло, який зіграв тут Тітто, згодом буде повторюватися, граючи у схожій пластиці в «Дивовижному» і «Великій красі». «Наслідки любові» – це і типовий для Соррентіно жанровий мікс, в якому кримінальна драма перемішана з мелодрамою і психологічним трилером, а сам автор цитує в роздріб і Ерманно Ольмі, і Марко Беллоккіо, водночас ілюструючи свої слова про те, що «кіно завжди розкриває таємниці. А більшість таємниць в Італії пов’язані з церквою, політикою або мафією».
11 жовтня
Укриття
Серед програми КіноКульту «Укриття» Джеффа Ніколса здається найбільш напруженим та тривожним. Майкл Шеннон грає Кертіса, який бачить сни про кінець світу. Аби вберегти себе та родину, він будує укриття. Втім, його дружина та всі навколо вважають Кертіса божевільним і довести протилежне не так вже й легко.
На зйомках пігулки проти психічних розладів, які вживав персонаж Шеннона, були насправді м’ятним Tic Tac. Актори знімалися за смішні гроші, практично «за ідею». Незважаючи на бюджет, кіно вийшло міцним, щирим та провокативним. Прем’єра драми про ізольованість самітника, який хоче врятувати сім’ю, відбулася у рамках каннського Тижня критики, де отримала три нагороди та проклала дорогу режисеру до більших проєктів. Тому по перегляді «Укриття» рекомендуємо познайомитися і з іншими фільмами Ніколса.
Кумедне личко
Головна редакторка жіночого журналу хоче знайти нове обличчя та нові тренди. Фотограф видання Дік Ейвері таки знаходить молоду дівчину Джо (Одрі Хепберн), яка вражає його обізнаністю у літературі та філософії. Разом вони вирушають на зйомки у Париж, де закохаються у місто та один в одного.
Знімальний процес був неабияким випробуванням для команди фільму. У Парижі постійно дощило. Одрі Хепберн та Фред Астер падали в брудні калюжі, коли танцювали. Тим не менше, результат вартував цих жертв. За словами сина Хепберн, акторка називала цей фільм одним з найулюбленіших. Музичні номери з гарантією лишаться у свідомості глядача. Та й настрій «Кумедного личка» лишає по собі приємний післясмак святкового мюзиклу.
12 жовтня
Програма «Культ завтрашнього дня». Конкурс українського короткого метру
Куратори :КіноКульту зібрали найкращі українські короткометражні фільми року з конкурсних програм «Молодості», ОМКФ, Docudays UA та KISFF. У програмі:
- «Крокодил» Катерини Горностай
- «Людина з фотоапаратом» Віталія Кікотя
- «Кохання» Микити Лиськова
- «ПЖ» Ксенії Кравцової
- «Поки не стане чорним» Анастасії Фалілеєвої
- «Петрівка. Реквієм» Катерини Возниці
- «Колір фасаду: синій» Олексія Радинського
- «Пуповина» Олександра Бубнова
- «Дорослий» Жанни Озіріної
- «У нашій синагозі» Івана Орленка
- «Solitude» Єлизавети Сміт
Різні види анімації, соціальна комедія та документальна драма – від такої пропозиції важко відмовитися. Тим більше, на показі будуть режисери стрічок, з якими можна поспілкуватися після перегляду.
Сніданок у Тіффані
Ймовірно, слава фільму Блейка Едвардса позбавляє будь-які рекомендації необхідності. «Сніданок у Тіффані» ми пам’ятаємо передусім завдяки витонченому образу Одрі Хепберн у ролі Голлі. Її безіменний кіт, любов до прикрас «Tiffany & Co.» та кумедні звички стали візитівкою фільму.
У подальшому Блейк Едвардс відзначився в якості режисера франшизи «Рожева пантера». Незважаючи на нещодавній прокат цієї стрічки в кіно, кіноклуби під відкритим небом збирали натовпи людей. Тому без жодних цифр бокс-офісу помітна любов глядачів до легковажної Голлі, романтичного Нью-Йорку та захоплення її безтурботним життям. За кілька десятків років «Сніданок у Тіффані» жодним чином не постарів і щоразу розглядається кінокритиками у нових ракурсах.
13 жовтня
Пан Ніхто
Уявіть, що прокидаєтесь у світі майбутнього молодим 35-літнім Джаредом Лето з іменем Немо. Натомість дзеркало стверджує, що ваша шкіра вже далека від ідеальної, а вік перевалив за сотню років. Під гіпнозом, наче у психотерапевта, доводиться пригадувати найбільш болючі та найприємніші події з власного життя, щоб зрозуміти, як опинилися тут. Це найкоротший з можливих переказів культового фільму бельгійського режисера Жако Ван Дормеля («Надновий заповіт»).
Стрічка так чи інакше мусила б стати культовою. Джаред Лето у головній ролі грає останнього смертного серед безсмертних (у реальному житті, здається, все навпаки); у саундтреку пісні «Mr. Sandman», «99 Luftballons» та «Sweet Dreams (are made of this)»; всередині фільму змістовно пояснені теорія Великого вибуху, теорія струн та паралельні реальності. Та є ще й купа нагород з кінофестивалів Венеції, Стокгольму та Каталонії. Більшого годі й бажати.
Басейн
«Басейн» розпочинається з незрівняного Алена Делона, який розважається на віллі разом зі своєю дівчиною. Їхню ідилію руйнує приїзд старого товариша Гаррі, який тепер працює музичним продюсером. Він приїздить зі своєю донькою, про яку головні герої раніше не знали. Виникає любовний чотирикутник, що призводить до непоправного випадку, завдяки якому в історії з’являється детектив.
Трилер Жака Дере побудований за принципом фільмів Альфреда Гічкока. Майстерні сюжетні твісти наприкінці фільму не лишають і згадки про розслаблений початок. Більш ніж через 60 років режисер Лука Гуаданьїно побачить в цій історії рок-н-рольний дух і змайструє власний «Басейн» під назвою «Великий сплеск». Втім, кіно з Аленом Делоном та Ромі Шнайдер здається витонченішим та сексуальнішим за ремейк. Тому й заслуговує культової слави як драма про спокусу, пристрасть та зраду.
Дерево життя
У 2011 Терренс Малік перевернув враження глядачів про свою фільмографію та й кінематограф загалом. Після Золотої пальмової гілки на Каннському кінофестивалі атмосферну драму включали у списки найкращих стрічок всіх часів і народів (журнал BBC, книга Стівена Шнайдера «1001 фільм, який варто подивитися перед смертю» тощо). Фільм про народження життя на Землі, заримоване з буденністю американської родини, вийшов в міру філософським та надзвичайно масштабним.
Ймовірно, не зайвим був і довершений кастинг Бреда Пітта, Шона Пенна та Джессіки Честейн на головні ролі. У пресі досі з’являються імена потенційних акторів, які розглядалися на місце Пітта, але програли у конкурентній боротьбі (Колін Фаррелл, Мел Гібсон та багато інших). Нещодавно студія Criterion випустила нову версію «Дерева життя», яка переформатовує історію із зовсім іншим відеорядом. Що ж, Терренс Малік не втомлюється дивувати режисерськими рішеннями.
партнери:
