♥ donate
Пошук
Close this search box.
Пошук
Close this search box.

«Мері Шеллі» та її монстр

Феміністичне висловлення про авторку «Франкенштейна»

Глядач картини «Мері Шеллі» зустрічає головну героїню в момент її внутрішніх духовних пошуків, підживлених читанням готичних історій. Мері Годвін захоплює все потойбічне, що вибивається з рутинного перебігу життя, врешті-решт, що підіймає для неї нові сторони людського буття. Втім, у цьому її захопленні містичною літературою проглядається і безсумнівний підлітковий бунт, і виразне бажання виділитися серед всіх подібних до неї. Однак все ж від суворого батька їй доводиться ховати ці книги. Пройде зовсім небагато часу, і уроджена Мері Годвін зустріне на своєму шляху поета Персі Шеллі, випробує справжнє почуття любові і напише знаменитий роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», який ні багато ні мало змінить обличчя тодішньої літератури.

Для постановниці із Саудівської Аравії Хаїфи Аль-Мансур історико-біографічна драма «Мері Шеллі» стала голлівудським дебютом після успіху її картини «Ваджда» 2012 року. Номінована на «Оскар» за кращий іноземний фільм, стрічка стала справжнім проривом для м’яко кажучи не дуже розвиненого аравійського кінематографу, при тому що режисерка зняла гранично гостре, незручне і чесне кіно про незавидну роль саудівських жінок під гнітом шаріату. Аль-Мансур відноситься до того типу постановників, для яких кінематограф є однаково важливим майданчиком як для творчої реалізації, так і для висвітлення актуальних проблем в її рідній країні, тому картину «Мері Шеллі» абсолютно неможливо сприймати поза попереднього кінематографічного досвіду Аль-Мансур. Її документальні картини «Я та інші» (2001), «Гірка подорож» (2001), «Жінки без тіней» (2005)  ігрова «Ваджда» (2012) привідкривалу завісу перед тим, що відбувається в Саудівській Аравії, і з тією ж часткою щирої простоти своєї кіномови Хаїфа Аль-Мансур розповідає про письменницю Мері Шеллі.

Для постановниці із Саудівської Аравії Хаїфи Аль-Мансур історико-біографічна драма «Мері Шеллі» стала голлівудським дебютом після успіху її картини «Ваджда» 2012 року. Номінована на «Оскар» за кращий іноземний фільм, стрічка стала справжнім проривом для м’яко кажучи не дуже розвиненого аравійського кінематографу, при тому що режисерка зняла гранично гостре, незручне і чесне кіно про незавидну роль саудівських жінок під гнітом шаріату. Аль-Мансур відноситься до того типу постановників, для яких кінематограф є однаково важливим майданчиком як для творчої реалізації, так і для висвітлення актуальних проблем в її рідній країні, тому картину «Мері Шеллі» абсолютно неможливо сприймати поза попереднього кінематографічного досвіду Аль-Мансур. Її документальні картини «Я та інші» (2001), «Гірка подорож» (2001), «Жінки без тіней» (2005)  ігрова «Ваджда» (2012) привідкривалу завісу перед тим, що відбувається в Саудівській Аравії, і з тією ж часткою щирої простоти своєї кіномови Хаїфа Аль-Мансур розповідає про письменницю Мері Шеллі.

«Мері Шеллі» в першу чергу виявляється фільмом не про муки творчості (вони проходять пунктиром протягом усієї картини), але про практичну неможливість набуття власного голосу в суто консервативному і гранично консервативному і гранично мізогінному соціумі. По суті Аль-Мансур ставить знак рівності між однаково зневажливом ставленням до жінок в Саудівській Аравії, та Вікторіанській Англії. Власне, реальний історичний факт – роман Мері Шеллі про чудовисько Віктора Франкенштейна був опублікований анонімно – підтверджує відсутність можливості мати свій голос жінці в ті часи. І Аль-Мансур дивиться на вікторіанське суспільство без жодного пієтету, максимально фокусуючись на драматичних поворотах в житті своєї героїні. У підсумку виявляється, що її оточують занадто слабкі чоловіки, і дівчині доводиться жити всупереч тих чи інших обставин, та без наявної підтримки зі сторони сім’ї або коханого. Стрічка при цьому намагається принагідно уникати дидактичного пафосу або занадто неприкритого моралізаторства, оскільки всі феміністичні меседжі стрічки й без того знаходяться на поверхні. Фільм Аль-Мансур цікавий ще й тим, що вперше, дякуючи йому, зроблена спроба виразно розповісти про автора одного з найбільш бродячих і архетипових сюжетів всієї масової культури. І розповідь ця має своєчасний характер.

Mary Shelley
2017
режисер: Хайфа Аль-Мансор
жанр: історико-біографічна драма
у головних ролях: Ель Феннінг, Дуглас Бут, Бел Паулі, Мейсі Вільямс

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

0 0 голосів
Рейтинг статті

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі