Шая ЛаБаф почав свою акторську кар’єру ще в ранньому дитинстві, дебютувавши у віці 12 років в телефільмі «Сніданок з Ейнштейном». Досить швидко юний актор починає набирати акторський досвід, знімаючись в епізодах різних серіалів – від «Швидкої допомоги» до «Секретних матеріалів» – та отримуючи пропозиції на другорядні (і часто не особливо яскраві) ролі в таких фільмах, як «Скарб» Ендрю Девіса, «Ангели Чарлі: Тільки вперед» Макджи або «Я, робот» Алекса Прояса.
Найграндіозніша гра у світі
The Greatest Game Ever Played, 2005 рік, реж. Білл Пакстон
Роль: Френсіс Вімет
У діснеївській спортивній драмі, що стала третьою режисерською роботою актора Білла Пакстона, Шаїі ЛаБафу дісталася роль головного героя – гольфіста Френсіса Вімета. Фільм, що розповідає про перші спортивні успіхи Вімета, був канонічним прикладом голлівудського спортивного біографічного кіно: максимум надихаючих життєвих подробиць, мінімум гіперреалістичних моментів. Золотий стандарт, в рамках якого ЛаБаф зумів створити цікавого, психологічно достовірного персонажа, що не скидається виключно на набір архетипів. Власне «Найграндіозніша гра у світі» показала, що в сучасному американському кіно з’явився новий і надзвичайно талановитий молодий актор.
Трансформери
Transformers, 2007 рік, реж. Майкл Бей
Роль: Сем Уітвікі
Звичайно, у фільмах Майкла Бея акторська гра має чи не першочергове значення, але все-таки перші «Трансформери» запам’ятовуються не тільки своєю кіномовою дестракшн-порно, але й яскравим персонажем Шаї ЛаБафа – Семом Уітвікі. Зіграний максимально яскраво, цей образ відкрив у ЛаБафі риси актора з вираженою комедійної пластикою. І на тлі інших героїв фільму – в основному, горезвісних Трансформерів – актор не зміг загубитися, та, врешті-решт, не зміг загубитися і його герой.
Уолл-Стріт: Гроші не сплять
Wall Street: Money Never Sleeps, 2010 рік, реж. Олівер Стоун
Роль: Джейкоб Мур
Необов’язковий і зовсім не досконалий сиквел культової фінансової драми опального (в першу чергу завдяки своїй політичній позиції відносно американської системи влади та підтримки дій Володимира Путіна та Уго Чавеса) режисера Олівера Стоуна «Уолл-Стріт: Гроші не сплять», вийшовши в прокат, насправді не викликав особливих захоплень ані серед глядачів, ані у середовищі критиків. Відверто конформістський, що практично повністю нівелює інфернальну сутність Гордона Гекко, фільм Олівера Стоуна, тим не менше, показав що на тлі набагато більш досвідчених Майкла Дугласа, самого Стоуна або Джоша Броліна герой ЛаБафа Джейкоб Мур не залишився поза фокусом авторского погляду. У дуеті з Кері Малліган ЛаБаф створив у цьому фільмі образи людей нового покоління, яке прагне з усієї можливості не бути такими як Гекко.
Німфоманка
Nymphomaniac, 2013 рік, реж. Ларс фон Трієр
Роль: Джером
Один з небагатьох персонажів еротичної драми Ларса фон Трієра, якому режисер дав ім’я – Джером – став для Шаї ЛаБафа справжньою перевіркою на його акторську пластику. Звичайно, до 2013 року актор вже різко змінив власний імідж, почавши перетворювати самого себе на об’єкт сучасного мистецтва. І роль у фон Трієра лише посилила цей бунт ЛаБафа проти писаних і неписаних правил Голлівуду, навіть бунт проти самого себе як студійного бренду. У іронічну структуру фільму фон Трієра ЛаБаф, який почав міняти підхід і до акторської техніки, вписався без проблем, відігравши одного з найбільш пам’ятних образів всієї дилогії.
Лють
Fury, 2014 рік, реж. Девід Ейр
Роль: Бойд Свон
Щоб бути переконливим в кадрі і по-справжньому відчути свого героя, Шая ЛаБаф максимально ретельно підійшов до власної підготовки. Звичайно, всі вчинені заради ролі у військовій драмі Девіда Ейра не принесли йому якихось нагород. Проте у фільмі, по максимуму населеному яскравими акторськими роботами Бреда Пітта, Джейсона Айзекса і Джона Бернтала, граничний персонаж ЛаБафа вніс у фільм ту необхідну частку божевілля, яке характеризує війну як таку.
а як же “man down” про ПТСР? важлива тема…