У трампівську еру на американських телеканалах виходить чи не найбільша кількість комедійних шоу. Такий стрибок у виробництві контенту трапився не через те, що жартувати над політикою стало в рази легше. Навпаки, комедійний світ поступово повертається до освітніх методологій, розповідаючи через гумор про важливі речі. За кабельними каналами підтягнулися і стрімінгові сервісі. На Netflix поки все доволі рівно: Хасан Мінаж та Кіллер Майк займаються у своїх передачах просвітницькими експериментами або раз на тиждень, або відразу на весь сезон. Hulu досі набирає обертів з оригінальним контентом і з острахом дивиться на жанр документалістики. У Amazon 2019 рік маркує перші спроби зробити щось масове і з посиланнями на поп-культуру. Серед знавців останнього пункту для виробництва нового серіалу стрімінг виписав собі Адама МакКея, який, власне, і подарував новому шоу свій спосіб сторітелінгу.
Актор та колишній помічник голови відділу зі зв’язків з громадськістю у адміністрації президента Кел Пенн виступив єднальною ланкою на вісім епізодів серіалу «Великий звір, якого звуть Світова Економіка». Мова у шоу йде про різноманітні історії зі світу капіталізму: від спроби відмивання грошей до їхньої цінності у сучасному суспільстві. За перший сезон Пенн мандрує від Сан-Франциско до Гонг Конгу та від Кіпру до Малайзії, щоб, наче мала дитина, відповісти на всі бентежні питання. Загалом серіал розкриває найбільшу загадку, яку ставили собі прихильники авторського кіно: як працює гумор Адама МакКея?
Двома останніми стрічками «Гра на пониження» та «Влада» МакКей зарекомендував себе як жартівник, який намагається пояснити складні речі вустами кіно- та поп-зірок. Серіал від Amazon ідеально пасує йому за форматом, адже режисера неодноразово цікавила тема світової економіки і це чудова можливість розкласти свої знання по поличках. Та МакКей наразив на себе найбільшу небезпеку і загравання з аудиторію може коштувати йому репутаційних втрат. Головна проблема «Великого звіра…» полягає у надлишковому спрощенні важливих компонентів. За сценарієм Кел Пенн просить у своїх респондентів пояснити йому складні поняття таким чином, щоб і п’ятирічна дитина змогла зрозуміти, наприклад, значення блокчейн технологій. Та Пенн забуває, що п’ятирічній дитині блокчейн технологія не така вже і важлива. Тому будь-які метафори мають вигляд необов’язкової процедури, яку за традицією пояснюють знаменитості (нехай і серіальних масштабів). Серед камео можна помітити Рашиду Джонс, Зака Галіфіанакіса, Еда Хелмса, Джоеля МакГейла та решти друзів і знайомих Адама МакКея.
Попри таке блюзнірське ставлення до глядача, у «Великого звіра…» є і свої переваги. Прикладом може слугувати епізод про гуму, від якої залежить світова економіка та життя її виробника. Якщо позбутися недоречних та часом вульгарних епітетів Кела Пенна, ця серія дає зрозуміти стан справ при продажі гуми, де виробник, постачальник та продавець звинувачують один одного у падінні ціни на неї. Пізнавальним епізодом можна вважати і п’ятий під назвою «Підробки вбивають економіку». Пенн приїздить у Малайзію, щоб дізнатися більше про наслідки демонетизації у 2016 році. Одної ночі прем’єр-міністр повідомив через телебачення всім громадянам країни, що банкноти номіналом у 500 та 1000 рупій офіційно виходять з обігу опівночі цього ж дня. Внаслідок цього звернення суспільство вишукувалося у чергах на банкомати і почався справжній хаос. Місцеві жителі говорять про голодування у маленьких містах, адже в одну секунду збідніло більша частина населення. Втім, продюсери розвертають полеміку навколо цього питання, показуючи і тих, хто отримав перевагу від такого рішення прем’єр-міністра. Йому вистачило духу зробити таке оголошення на країну у трохи більше мільярда людей. Пізнавальний аспект чергується з епізоду в епізод, але саме через нього серіал і вартує уваги.
Навряд чи знайдеться на сучасному телебаченні шоу, яке дозволяє телеведучому так часто і швидко подорожувати країнами та знімати їх настільки блискуче і захопливо.Тим паче Кел Пенн не багато часу проводить у кожній із місцин. «Великий звір…» кепкує і над своєю оригінальністю та бюджетом. У восьмій серій перед Пенном з’являється Тед Денсон («Хороше місце») в образі багатого продюсера, який аж виблискує золотом і диктує свої правила з безглуздою мімікою на обличчі. Без таких ідіотських загравань та з більшою кількістю фактажу серіал би лише виграв на фоні решти проектів. Та чи не вперше самоусвідомлення власної сатиричності вбиває кожну спробу Кела Пенна пожартувати над дивацтвами людства, яке придумало і кладовища біля стадіонів, і криптовалюти, засновані на популярних інтернет-мемах. Якщо мірило гумору, яким оперує Адам Маккей, вам не пасує, завжди можна повернутися до формату The Daily Show чи півгодинних репортажів Джона Олівера у Last Week Tonight. Принаймні у цих шоу творці змушують вас аналізувати події, а не применшувати вашу необізнаність, порівнюючи блокчейн із весіллям міленіалів.