Влітку 2015 року відбулася презентація проєкту «Загін самогубців», де прихильники Харлі Квін нарешті дізналися, якою буде їхня омріяна персонажка. Того ж дня Марго Роббі вже пітчила «Хижих пташок» продюсерам. Зйомки «Загону самогубців» перевалили за екватор, і вона усвідомила, що зі зростанням популярності Харлі Квін вона сама може керувати проєктом, у якому грає головну роль. Із бюджетом у 75 мільйонів доларів це поки що найдорожчий фільм компанії Марго Роббі LuckyChap Entertainment. Головна причина, чому акторка захотіла вписати себе в стрічку продюсеркою, – це позбавлення «Хижих пташок» рис чик-фліку.
Чик-флік – це термін, що часто вважають зневажливим, він позначає фільми, призначені для жіночої аудиторії. Сюди переважно входять романтичні комедії та драми про кохання. Серед найбільш успішних прикладів чик-фліку називають «Сутінки», «Щоденник», «Будинок біля озера» та «П’ятдесят відтінків сірого». Першим помітним чик-фліком можна вважати «Сніданок у Тіффані», хоча весь сьогоднішній кінематографічний світ бореться з цим терміном, аби залучити аудиторію всіх гендерів. «Хижі пташки» цікаво розглядати під кутом чик-фліку, але він не такий, і варто докладніше вивчити всі нюанси, щоби в цьому переконатис
Сюжет розгортається після того, як Харлі Квін розійшлася з Джокером. Кримінальний світ полює на неї за старі образи, адже тепер вона позбавлена протекції персонажа Джареда Лето. Не хвилюйтеся, в кадрі актор не з’являється, адже це повноцінний бенефіс Марго Роббі, тому перетягувати увагу на себе соліст Thirty Seconds to Mars не буде. Натомість у Харлі нові проблеми. Кримінальний авторитет Роман Сіоніс шукає діамант, що дозволяє стати впливовою людиною в Ґотемі. Але трапляється проблема, бо діамант проковтнула маленька злодюжка. Квін заступається за сердешну, адже пообіцяла Сіонісу дістати дорогоцінний камінчик. Та за ближчого знайомства з хуліганкою розчуюлюється симпатією до дівчинки.
Ця історія мусить дещо нагадувати, принаймні кілька блокбастерів із недавнього минулого. Наприклад, теплі взаємини між дорослим і дитиною з’являються чи не в кожному хіті прокату останніх років. Із найближчих порівнянь на думку спадає «Логан» Джеймса Менголда. Тепер поява дитини/підлітка не лише рухає сюжет, а вчить безвідповідального персонажа, власне, відповідальності за свої вчинки. Кращого макгафіна за діамант годі придумати. Він промовистий відразу на двох рівнях: як цінність і прикраса та як найкращий друг жінок (за піснею Мерлін Монро). Позаяк кіно намагається відійти від стереотипізації, романтичних інтересів у історії з лупою не знайдете. Розлука Джокера та Харлі Квін щодуху рухає сюжет уперед, але ніхто не цілується в кульмінації.
Марго Роббі постаралася вкорінити вайб супергеройського кіно з жіночої точки зору. Тому буде багато ударів по яйцях (буквально й метафорично) та безліч деталей, яких не помітиш у маскулінних бойовиках. Наприклад, у одному з фінальних епізодів Харлі Квін позичає резинку для волосся напарниці, аби було зручніше в бійці. Такий елемент можна розцінювати реверансом у бік чик-фліку, якби він просто не був смішним для аудиторії будь-якого віку та, знову ж таки, гендеру.
До речі, вік стає однією з головних перешкод до перегляду «Хижих пташок». Марго Роббі змогла довести продюсерам, що стрічка заслуговує на жорсткий рейтинг. Тому Харлі Квін може ламати людям ноги в кадрі, матюкатися (шкода, не в українському дубляжі) та пускати кров своїм кривдникам. Це пішло на користь розважальності фільму, який динамічно знайомить з усіма героїнями, не відкидаючи історію далеко в бік. Рішення взяти режисерку-початківицю Кеті Янь замість досвідченого режисера-чоловіка цілком себе виправдало, адже в бійках та зображенні поганих хлопців Ґотема чоловічий погляд навряд приніс би свіжості. Втім, помітно, що студія DC не відмовляється від похмурості фільмів Зака Снайдера. Просто Ґотем нарешті можна розгледіти вдень без смогу або нескінченних скляних хмарочосів вночі.
Укотре переконуюся, що DC пішли шляхом самостійних стрічок, які ледве складаються в єдиний великий всесвіт. Так вони протиставляють себе серійності й віддають багато контролю в руки тих, хто його потребує. Помітно, як Марго Роббі щиро захоплюється своєю персонажкою, і від її поглядів у камеру (слава богам, рідкісних) летять іскри. Чоловіки в «Хижих пташках» – це таке ж «гарматне м’ясо», як у «Джоні Віці» та будь-якому сучасному екшені. Для Роббі це спроба воскресити істинну ідею «Ангелів Чарлі» про (буквально) сильних жінок, тому вдвічі радісно, що їй вдалося втілити свій задум. Кокаїнові тріпи, найкращий сендвіч та жарти про діарею неодмінно мусять стати мемами в мережі. Тож таке звернення до глядача – це точно не чик-флік, адже стрічка своїм сюжетом зрозуміла та приваблива для будь-якої аудиторії. Зрештою, чи правий я в цьому, покажуть касові збори, де вже демографічні групи вирішать самі за себе.
