Shot in the Back of the Head
2009, Moby
Перша любов Лінча – образотворче мистецтво, з яким стосунки режисера виявились значно міцнішими, аніж із кінематографом: повнометражних фільмів маестро не знімає з 2006-го, а от над новими картинами працює й досі. Власне, про це оповідає цілий фільм «David Lynch: The Art Life», де йдеться про Лінча в ніжному віці аж до перших кінематографічних експериментів, здійснених у стінах Пенсільванської академії. Як пам’ятаєте, Девід дебютував вкрай дивною короткометражкою «Шістьом чоловікам стає зле (шість разів)» і, певне, саме з тих часів надбав ніжні почуття до анімації.
В «Алфавіті» Лінч поєднує ігрове кіно із анімацією, згодом цей прийом досягає справжньої моторошної досконалості у «Бабусі» (просто подивіться, коли не бачили). Взагалі важко передбачити, коли захоплення режисера мультиплікацією принесе нові чудернацькі плоди – пригадайте хоча б веб-серіал «Країна тупих», підкреслено грубе виконання котрого стає важливою частиною концепту. Одним з таких плодів і стала співпраця з Moby, відео до «Shot in the Back of the Head», повне вже знайомих нам образів. Вочевидь, Лінч має джентльменський набір швидких рішень: от ми бачимо чоловіка, закоханого у відокремлену від тіла голову (привіт, «Голова-гумка»), а от хтось стріляє йому в потилицю, і от він летить до зірок, ніби у фіналі «Людини-слона» або «Простої історії». Та цього разу відеоряд гармонійно доповнений музикою, і Лінчеві химерні нісенітниці неочікувано стають романтичними й зворушливими. «It’s wonderful», – каже Мобі в цій розмові з режисером. Що ж, із ними важко не погодитись.
I Touch A Red Button Man
2011, Interpol
Певне, ви чули історію про те, як Лінч вирішив охрестити свій останній на сьогоднішній день фільм «Внутрішня Імперія» – абсолютно випадково, почувши, що чоловік Лори Дерн живе у місцевості з такою назвою. Внутрішня Імперія – урбанізований район Каліфорнії, де не тільки водяться чоловіки Лінчевих муз, а й проходить фестиваль музики і мистецтв у долині Коачелла. Саме там у 2011 році Лінч та Interpol представили спільну роботу – короткометражний фільм «I Touch A Red Button Man», що супроводжується піснею «Lights». Якщо ви чули Interpol, то знаєте, що серця їх колишніх холодніші за всі на світі льоди Арктики – настільки тужливі й тягучі їх проникливі пісні. Та Лінч не дуже зважав на настрій музики і створив жахливе одоробло, що п’ять хвилин вперто буцає по тій самій червоній кнопці. Втім, дивіться самі.
Хлопцям з Interpol було абсолютно байдуже на дисонанс аудіального й візуального: за словами гітариста Деніела Кесслера, вони всі – великі прихильники Лінча, що очолив свого часу список тих режисерів, з якими гурт мріяв попрацювати. Спочатку Девід познайомив музикантів із «невеличким персонажем», потім вони самі припросили I Touch A Red Button Man’а з’явитися на сцені, а згодом ще й відмовилися пояснювати зв’язок між частинами колаборації – ніби їх покусав Лінч та інфікував своєю гарячою любов’ю до тлумачень. В якості своєрідного епілогу цієї історії додаю скріншот із коментарем відео на Ютубі. Окей, там й справді вчувається щось на кшталт weirdly proud.
Crazy Clown Time
2011, David Lynch
У 2011-му Лінч випустив однойменний дебютний альбом, в якому дав волю пристрасті до еклектики, вже знайомої за його роботами в кіно. Авангардну суміш електропопу і блюзу її творець описує як «колекцію темних пісень» – щось таке ми вже чули про «Голову-гумку», котру Лінч охрестив «сном про темні й тривожні речі». Сайт Open Culture стверджує, мовляв, музичне відео, робити яке режисер, звісно ж, довірив лиш самому собі, «catalogue Lynch’s obsessions – Americana, naked women, fire». На додачу до цього варто зауважити, що «Crazy Clown Time» скидається на треш-ремейк «Загубленого шосе» – збігаються естетика, монтажні рішення, образи і навіть історія… якщо у семихвилинного відео справді може бути історія. Втім, кого ми дуримо. В Лінчевому випадку вона безумовно є.
Came Back Haunted
2013, Nine Inch Nails
Трент Резнор, ідеолог і засновник славетних Nine Inch Nails, працював над саундтреком до «Загубленого шосе», а Лінч не з тих хлопців, з яким можна просто перетнутися одного разу, та й по тому. Певне, «люб’язність у відповідь» для культового індастріал-гурту вже тоді стала питанням часу. Відео до «Came Back Haunted» з самого початку чесно попереджає про можливість епілептичного нападу, бо ж виконане воно в стилістиці «Внутрішньої Імперії» – пам’ятаєте постійні коливання світла в цій картині? Оскільки кліпу традиційно виділяється час стисліший, аніж три години, Лінч ніби відкидає все зайве, тож на виході маємо чотири хвилини блимання, протягом яких епілепсія загрожуватиме навіть цілком здоровій людині. «Внутрішню Імперію» Лінч зацитовує ще й у розфокусованому крупному плані, завдяки якому обличчя (тут – Трента Резнора, в «Імперії» – Лори Дерн) втрачає чіткі риси і наче зливається з моторошним ликом, що час від часу виринає в кадрі. Здається, Резнору сподобалося – або ж чим іще пояснити його участь в акторському складі «Твін Піксу»? Все правильно, Девіде. Ні в чому собі не відмовляй – може, й бажання відзняти ще один повний метр завітає.
