Ітана Гоука, на жаль, можна назвати сильно недооціненим актором. Маючи величезний потенціал та безсумнівну акторську харизму, він досі так і не зіграв свою найголовнішу та справді серйозну роль. Але встиг відзначитися в цікавих ролях другого плану, наприклад, у Антуана Фукуа та Сідні Люмета. Утім, у 90-х Гоук зіграв декілька культових ролей в незалежних драмах «Реальність кусається» Бена Стіллера та «Великі сподівання» Альфонсо Куарона. За лаштунками кіно він успішно зарекомендував себе як театральний актор та художній керівник трупи Малапарте.
Менш відомий широкому загалу Ітан Гоук як письменник. Хоча, наприклад, його роман «Попільна середа» потрапив до списку бестселерів «Нью-Йорк таймс». А його дебютна книга 1996 року «Найспекотніший штат» за десять років після публікації була екранізована самим актором. Ба більше, Ітан Гоук зі сторони батька двоюрідний племінник Теннессі Вільямса, й літературні гени так чи інакше мали проявитися. Про себе як письменника Гоук говорив: «Коли я тільки-но починав свої літературні досліди, набираючи текст на друкарській машинці під безедріном (амфетамін – ред.) та слухаючи готичний рок, ніч була просто створена для мене. Я був, як Вільям Берроуз із комплексами Бетмена. Але зараз, напевно, я набагато більше люблю світанки. Мені здається, що нічого не може бути краще світанків, тому що з нього все розпочинається».
Реальність кусається
Reality Bites, 1994 рік, реж. Бен Стіллер
Роль: Трой
Один із програмних фільмів покоління X сьогодні сприймається як документ епохи, що зафіксував усі патерни молодих людей дев’яностих, яким, здається, зовсім незрозумілий сенс їхнього життя. Саме герою Ітана – Трою, справжньому нігілісту – належать монологи, що мають чимало перегуків із ідеями Тайлера Дердена з «Бійцівського клубу». Тільки от він максимально приземлений та позбавлений будь-якої потойбічної сутності. Трой – так само неприкаяний сучасник, яким був й Ітан Гоук у 90-х.
Перед світанком
Before Sunrise, 1995 рік, реж. Річард Лінклейтер
Роль: Джессі
Жанр мелодрами, мабуть, як ніякий інший, схильний до тотальної клішованості та неспроможності до радикальної деконструкції. Втім, і перша частина романтичної трилогії Річарда Лінклейтера, і всі наступні – відрізняються граничною реалістичністю. По-перше, це стосується демонстрації всіх чуттєвих механізмів закоханості. Джессі відчуває цілий спектр емоційних станів, зустрівши француженку Селін «Ми намагалися з усіх сил створити щось дуже правдоподібне, щоб розмити межі між персонажем та актором до такої міри, щоб люди повірили – Жулі та я подружня пара й у житті», – зізнавався Ітан, коментуючи свою спільну роботу з Жулі Дельпі над усією трилогією.
Тренувальний день
Training Day, 2001 рік, реж. Антуан Фукуа
Роль: Джейк Хойт
Офіцер Джейк Хойт – типаж нервової людини, яка постійно перебуває в стресовому стані й кожного дня дедалі ближче підходить до безодні, що йому успішно демонструє його напарник Алонзо Гарріс (Дензел Вашингтон). У Вашингтона, безперечно, соло в цьому похмурому поліцейському бойовику, який поставили за сценарієм Девіда Еєра, проте Ітану Гоуку вдається не загубитися на фоні харизми Дензела Вашингтона. Настільки, аж шкода, що роль Джейка для Гоука обмежилася лише номінацією на «Оскар».
Ігри диявола
Before the Devil Knows You're Dead, 2007 рік, реж. Сідні Люмет
Роль: Генк
Останній фільм американського метра Сідні Люмета «Ігри диявола» рідко згадується як одна з найкращих картин цього режисера. Однак, ця кримінальна драма цікава не тільки блискучою режисурою Люмета, якому на момент зйомок було за 80, але й чудовими акторськими роботами Філіпа Сеймура Гоффмана та Ітана Гоука. Здавалося б, образ Генка – типовий тюхтій, яким легко попихати, проте Гоук наситив свого героя численними психологічними нюансами та захопливими деталями поведінки. Тому фільм не перетворився на один тільки бенефіс покійного Філіпа Сеймура Гоффмана.
Перша реформатська
First Reformed, 2018 рік, реж. Пол Шредер
Роль: Ернст
Одна з останніх великих ролей Ітана Гоука – преподобний Ернст Толлер у філософській драмі «Перша реформатська» Пола Шредера. Ітан Гоук буквально віддається бездоганному акторському виконанню своєї поки що головної ролі – преподобного, який сумнівається у власній вірі. Це все в повільному, тягучому фільмі, що став і для Шредера знаковою картиною в його насиченій кінокар’єрі. Гоук же насправді повертається до того, із чого почалася його серйозна кар’єра в Голлівуді – до ролі бунтаря, тільки цього разу тихого й сумирного, який по крихтах збирає власне життя.
