На жаль, 2019 кінорік виявився особисто для мене взагалі одним із найбільш невдалих. Тому нашкребти бодай десять фільмів 2019 року, які мають об’єктивну цінність для кінематографа, було не так вже й складно, з огляду на велику кількість нового кіно. У мене воно не викликало абсолютно ніяких емоцій, окрім хіба що здорового здивування, навіщо воно зняте.
Квітка
Якщо Вам здається що найкраще кіно Латинської Америки знімають Алехандро Іньярріту, Пабло Ларраін або Карлос Рейгадас, то справді обурює факт, що за бортом великої суспільної уваги залишається аргентинський режисер Маріано Лланес. У 2018 році він зняв свій перший ігровий фільм «Квітка» (до того Лланес займався лише документалістикою). «Квітка» – opus magnum Лланеса, який вклав в цей 14-годинний фільм із шістьма частинами всю сучасну історію кіно, не опускаючись до вбивчої ідеологічної прямоти та трюїзмів.
La flor
прем'єра у Франції: 6 березня
режисер: Маріано Лланес
жанр: фантастична драма
у головних ролях: Пілар Гамбоа, Валерія Кореа, Пілар Гамбоа
Віталіна Варела
Названий іменем головної героїні, цей медитативний фільм на перетині ігрового та документального кіно, сповнений у кожному своєму кадрі того, що пафосно називається «кіногенія». Утім, до картини португальського режисера Педру Кошта це слово більш ніж підходить, бо «Віталіна Варела» – поетичне, глибоко інтимне висловлювання про втрату та примирення, розігране серед маргінесів Кабо-Верде й Лісабона.
Vitalina Varela
прем'єра у Потугалії: 31 жовтня
режисер: Педро Кошта
жанр: фантастична драма
у головних ролях: Хосе Тавареш Боржес, Віталіна Варела
Хліб із шинкою
Режисерський дебют американського режисера Тайлера Таорміна починається як ностальгійна замальовка про дівчат-тінейджерок, поступово перетворюючись в по-хорошому ефектне сюрреалістичне дійство на тему дорослішання. Заздалегідь варто сказати, що цей фільм не має ніякого відношення до однойменного твору Чарлза Буковскі, водночас внутрішньо все ж не відмовляючись від суттєвих римувань із ним.
Ham On Rye
прем'єра у США: 8 лютого
режисер: Тайлер Таорміна
жанр: драма
у головних ролях: Лорі Бет Денберг, Аарон Шварц, Клейтон Снайдер
Абракадабра
«Абракадабра» братів Онетті – кіно штучної вичинки, незважаючи на проходження тренду на ностальгію за минулим кінематографа. У випадку з цією картиною, доречно говорити про те, що сімдесяті – пік розквіту жанру джіалло – для братів Онетті ніколи й не завершувалися. Настільки сильно у фільмі відчувається інша, несучасна візуальна культура, водночас режисери не займаються ніякою жанровою деконструкцією. Також у стрічці «Абракадабра» любов до смерті справедливо порівнюється з любов’ю до кіно.
Abracadabra
режисер: Лучіано і Ніколас Онетті
жанр: містичний трилер
у головних ролях: Хосе Тавареш Боржес, Віталіна Варела
Пофарбоване пташеня
Якщо розглядати будь-яку війну як трансгресивний акт, то це, безперечно, наймасштабніший з усіх можливих актів виходу людини за рамки. Вацлав Маргоул, екранізуючи однойменний скандальний роман Єжи Косинського, змальовує жахи Другої світової. У декораціях умовної слов’янської країни він це робить із таким цинічним задоволенням, що в якийсь момент концентрація шоку починає не лякати, а веселити або й зовсім не викликати ніякої суттєвої емпатії. Тотальний жах війни перетворюється на буденність, і саме в ній захований ключ для правильного сприйняття цього по-своєму красивого, хоча й частково обурливого для декого фільму.
Nabarvené ptáče
прем'єра у Венеції: 3 вересня
режисер: Вацлав Маргоул
жанр: драма
у головних ролях: Петр Котлар, Стеллан Скашгорд, Удо Кір
Мектуб, моя любов
частина 2
Поки кінематограф дедалі сильніше захворює на надмірну політкоректність, Абделатіф Кешиш знімає другу частину своєї ностальгічної мелодрами «Мектуб». У ній левову частку тягучого, зумисно безсюжетного оповідання зжирає дикий хтонічний ерос. Сприйняте як плювок усій прогресивній та схильній до інфантильних образ спільноті, тим не менш, «Мектуб, моя любов» всього лише уподібнюється власним героям. Адже для них у цьому суєтному світі немає нічого, крім власної чуттєвості, навіть якщо відкривати її доводиться в кабінці туалету нічного клубу.
Mektoub, My Love: Intermezzo
прем'єра у Каннах: 23 травня
режисер: Абделатіф Кешиш
жанр: драмеді
Золота рукавичка
Нудотне живописання моторошного побуту серійного вбивці Фріца Хонка легко прийняти за черговий фестивальний шок-контент, нехай і несподівано зрежисований Фатіхом Акіном. Останнього після драми «На межі» можна було сміливо прибирати з-поміж цікавих авторів. Однак, «Золота рукавичка» занадто (само)іронічна, оскільки для Акіна вся післявоєнна маргінальна гниль римується з днем сьогоднішнім, а Хонка… Хонка всього лише дзеркало якщо не кожного, то багатьох.
Der Goldene Handschuh
прем'єра на Берлінале: 3 вересня
режисер: Фатіх Акін
жанр: драма
у головних ролях: Йонас Дасслер, Маргарете Тізель, Катя Стадт
Офіцер та шпигун
Після не надто вдалого трилера «Засновано на реальних подіях» Роман Поланскі блискуче підтвердив свій режисерський статус історичною драмою «Офіцер та шпигун», присвяченої подіям навколо відомої «Справи Дрейфуса». І режисер знову опинився у страшній ситуації гонінь із боку особливо одержимих представників громадських організацій тепер і у Франції, які озброївшись #MeToo, скасували презумпцію невинності. А фільм Поланскі, що не розмінюючись на дрібниці життя й банальні висновки, вкотре змушує сумніватися в тому, що суспільство хоч колись зможе вийти за межі порочного кола своєї суцільної омани. На місці Дрейфуса може бути кожен. І зовсім не важливо, в чому він буде звинувачений.
J'accuse
прем'єра у Венеції: 30 серпня
режисер: Роман Полянський
жанр: історична драма
у головних ролях: Жан Дюжарден, Луї Гаррель, Еммануель Сеньє
Собаки не носять штанів
Фінська еротична драма режисера Юкка-Пекка Валкеапяя, що репрезентує тему БДСМ, причому крізь тонке скло опрацювання внутрішніх травм головного героя стрічки, вдівця Юхи. Втім, кіно акцентується не тільки на подекуди дивних формах людської скорботи; «Собаки не носять штанів» – це ще й драма сумісної залежності, яка може бути одночасно й патологією, й нормою.
Koirat eivät käytä housuja
прем'єра у Каннах: 3 вересня
режисер: Юкка-Пекка Валкеапяя
жанр: драма
у головних ролях: Кріста Косонен, Пекка Стренг, Уна Айрола
Маленька червона сукня
Зразок витонченого кінематографа, який варто сприймати навіть не інтелектуально, а інтуїтивно й на дотик. Пітер Стрікленд укотре звертає увагу на кінематограф минулого, знімаючи, проте, живе, зухвале й соковите кіно про владу фетишу й не тільки.
