У велике кіно він прийшов, створивши успішні рекламні ролики. Chanel настільки оцінила сильний візуальний стиль режисера, що помістила  на пляшки парфумів силуети з кадрів реклами. Та найбільшим досягненням Рідлі вважається рекламний ролик для Apple Macintosh – першого персонального комп’ютеру від тоді ще маловідомої компанії Apple. Ідея ролику полягала у створенні оммажу на книгу Джорджа Орвелла «1984», в якому англійська атлетка Аня Мейджор розбивала гігантський екран з Великим Братом, що зомбував глядачів. Так настала нова ера комп’ютерів, в якій реклама Apple Macintosh вартістю 1000 доларів виборола собі хвилину слави у перерві гри за звання чемпіона Національної футбольної ліги США.

У 1980 році Рідлі організував разом із братом Тоні невелику кіностудію «Percy Main Productions», якій у 1995-му році дали відому сьогодні назву «Scott Free Production». Під її крилом виходить безліч проектів режисерів, включно з телевізійними («Хороша дружина», «Чоловік у високому замку»). Взагалі майже вся родина Скотта так чи інакше пов’язана з кінематографом. Діти режисера – сини Джейк та Люк і донька Джордана – успішно працюють режисерами реклами в Лос-Анджелесі. Однак не все склалося у родині Скотта добре, адже вона має й трагічну сторону, про яку режисер нагадує глядачам присвятами у титрах своїх фільмів. Брат Рідлі Френк помер через рак шкіри у 45 років, ще один брат, Тоні, зістрибнув з моста Вінсента Томаса у 2012 році після довгої боротьби з раком мозку. «Того, хто біжить по лезу» режисер присвятив Френку, «Падіння «Чорного яструба» – матері, а «Радника» та «Вихід: Боги та царі» – брату Тоні.