Переможці «Санденс-2020»

Ірина Цілик отримала режисерську нагороду за документалку

В ніч з 1 на 2 лютого журі американського незалежного кінофестивалю «Санденс» визначило фаворитів цього року. Особливо радісно за українську режисерку Ірину Цілик, робота якої здобула режисерську нагороду в секції світової документалістики. Дебютна стрічка «Земля Блакитна, ніби апельсин» оповідає про життя родини в зоні бойових дій на Донбасі. Попри війну, Анна та її четверо дітей вирішують зняти документальний фільм про своє життя сповнене не тільки страху за існування, а й звичайних буденних радощів та любові. Українська стрічка вперше брала участь у конкурсній програмі фестивалю.

Ірина Цілик
режисерка

Попри всі труднощі, родина дуже життєрадісна. Мама та діти мають різні захоплення, грають на музичних інструментах і навіть самотужки знімають фільми. Двоє сестер побували у кінотаборі для підлітків, і тепер уся їхня сім’я перетворилася на маленький продакшн: одна з сестер виступає у ролі режисерки, друга – операторки, мама вчиться монтувати, молодші діти змушені бути акторами. Ми ж спостерігаємо за тим, як вони знімають дитячий фільм, спираючись на власні спогади про 2014 рік, і ця лінія трансформації власного травматичного досвіду у мистецтво видається мені однією з найважливіших. Кіно ще не народилося, ми лише підступаємо до стадії постпродакшну, але вже є відчуття, що ця історія буде доволі життєствердною.

Насправді, наш фільм не про війну, вона виступає тут лише тлом. Це фільм про дорослішання. Про балансування між війною та миром. Про самотерапію за допомогою кіно. І про багато інших речей, які можуть бути близькими та зрозумілими різним людям у світі.

Поєднання непоєднуваного – те, що безкінечно чіпляло мене впродовж зйомок. Власне, це і дало назву фільму. «Земля блакитна, ніби апельсин» – цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара. Мені пощастило знімати з оператором, який має дуже тонкий погляд: його камера любить людей, знаходить красу у буденному і, водночас, вміє іронічно зловити такі моменти, від яких неможливо не посміхнутися.

Повний список переможців

Американська драма

Гран-прі:

«Мінарі», (Minari, реж. Лі Ісаак Чун)

Найкращий режисер:
Радга Бланк, «Сорокарічна версія» (The 40-Year-Old Version)
Премія за кіносценарій імені Волдо Солта:
«Дев’ять днів» (Nine Days, реж. Едсон Ода)
Спеціальна премія журі за неореалізм:
«Ніколи, рідко, інколи, завжди» (Never Rarely Sometimes Always, реж. Еліза Гіттмен)
Спеціальна премія журі за авторське бачення:
«Ширлі» (Shirley, реж. Жозефіна Декер)
Спеціальна премія журі за акторський склад:
Ангел Мануель Сото, «Чарівні міські діти»  (Charm City Kids)

Американська документалістика

Гран-прі:
«Держва юнаків» (Boys State, реж. Аманда Макбейн, Джессі Мосс)
Найкращий режисер:
Гаррет Бредлі, «Час» (Time)
Спеціальна премія журі за соціальний вплив:
«Бій» (The Fight, реж. Елізе Штейнберг, Джош Кригман та Елі Депрес)
Спеціальна премія журі новому режисеру:
Артур Джонс, «Відчуваю себе хорошою людиною» (Feels Good Man)
Спеціальна премія журі за монтаж:
«Ласкаво просимо до Чечні» (Welcome to Chechnya, реж. Девід Франс)
Спеціальна премія журі за інновації в нон-фікшн сторітеллінгу:
«Дік Джонсон мертвий» (Dick Johnson Is Dead, реж. Кірстен Джонсон)

Драма світового кінематографа

Гран-прі:
«Ялда, Ніч прощення»  (Yalda, A Night for Forgiveness, реж. Массуд Бакши)
Найкращий режисер:
Маймуна Дукуре, «Красуньки» (Cuties)
Спеціальна нагорода журі:

«Моно»  (Monos, реж. Алехандро Ландес)

Спеціальна нагорода журі за сценарій:

Фернанда Валадес та Астрід Рондеро, «Визначення особливостей»  (Identifying Features)

Спеціальна нагорода журі акторові:
Бен Вішоу, «Сплеск»  (Surge)
Спеціальна нагорода журі за особливе бачення:
«Це не поховання, це воскресіння» (This Is Not a Burial, It’s a Resurrection, реж. Лемоханг Єремія Мойсей)

Нагороди глядацьких симпатій

Американьска драма:

«Мінарі», (Minari, реж. Лі Ісаак Чун)

Американська документалістика:

«Кріп-табір», (Crip Camp, реж. Ніколь Ньюнхем, Джеймс Лебрехт)

Світова драма:
«Визначення особливостей», (Sin Señas Particulares, реж. Фернанда Валадес)
Світова документалістика:
«Чому я стрибаю», (The Reason I Jump, реж. Джеррі Ротвелл)

Документалістика світового кінематографа

Гран-прі:
«Епіцентр» (Epicentro, реж. Хуберт Сапер)
Найкращий режисер:

Ірина Цілик, «Земля блакитна, ніби апельсин» (The Earth Is Blue as an Orange)

Спеціальна нагорода за креативний сторітелінг:
«Художник і злодій» (The Painter and the Thief, реж. Бенджамін Реє)
Спеціальна премія секції «NEXT»:
«Я візьму тебе із собою» (I Carry You With Me, реж. Гайді Юінг)
Спеціальна премія журі за монтаж:
«Софті» (Softie, реж. Міла Аун-Твін, Сем Соко та Райан Маллінз)
Спеціальна премія журі оператору:
«Акаса, мій дім» (Acasa, My Home, оп. Мірча Тополяну та Раду Кіорніюк)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: