Мурад, молодий хлопець з Мумбая, живе так, аби не осоромити ні «Мільйонера з нетрів», ні кіно Боллівуду, ні хлопців з району: не гребує дрібними злочинами, але має золоте серце, мешкає з сім‘єю та новою дружиною батька (якщо побачили тут потенційну лакуну для драми – не помилилися), має кохану дівчину зі складним характером, ладну натовкти кожній, хто зазіхне на її друга. А ще Мурад потай читає реп, і вже скоро його помічає досвідчений MC Шер. З цього моменту кар‘єра Мурада стрімко злітатиме вгору, а стрічка прямуватиме всіма обов‘язковими ключовими точками голлівудського байопіку та боллівудської мелодрами водночас. Мурад тимчасово захопиться американкою, що продюсує його відео, видасть кілька яскравих музичних номерів, органічно вплетених до оповіді, розійдеться із дівчиною та повернеться до неї, не забуде друзів шляхом до вершин, а також вражаюче виграє реп-батл, який вже видавався програним. Найдивніше у цій стрічці – її збалансованість і виваженість: скидається на те, що індійське кіно, від якого забрали половину надмірної емоційності та додали соціальної проблематики, може на рівних конкурувати з американським на його улюблених жанрових територіях. В «Gully Boy» знайшлося місце й критичному погляду на індійське суспільство – жінки досі позбавлені права самостійно керувати власною долею, перенаселення продовжує робити життя жалюгідним, а все привабливе має відчутний закордонний присмак. Отож, дивно це казати про фільм, настільки відчутно позначений Боллівудом, але якщо ви скучили за проникливими життєствердними історіями, що не змушують щохвилини кривитися від штучності – не пропустіть.