Деконструкція жанру: байопік

Про відмінні риси, класифікацію та яскраві приклади в кіно

Хотіли б побачити, як Вінстон Черчилль ліниво підіймається з ліжка зранку та дефілює у халаті по кімнаті, надиктовуючи своїй стенографістці текст для чергового листа? Чи, може, більше до вподоби спостерігати за тим, як молода Коко Шанель захоплено створювала для себе елегантні та нетипові для того часу вбрання? Якщо так, то не варто дивитися в бік документальних фільмів, адже вони приділятимуть більше уваги інтерв’ю різних людей та рідкісним фото, аніж таким буденним ритуалам. Краще звернутися до байопіків. Що то за штука та чим вона особлива – пропонуємо розібратися.

Байопік або біографічний фільм – кінематографічний жанр, присвячений відомій особистості. Він може охоплювати великий проміжок життя цієї людини, акцентуючи увагу на повсякденних та сімейних моментах, а може концентруватися на конкретному етапі її життя, під час якого відбувалося щось фундаментальне для історії. Найважливіше для цього жанру – життєва історія відомої людини та/або її вплив на розвиток певної сфери (політичної, економічної, культурної).

Не плутати з документальними фільмами та «заснованими на реальних подіях»

Найголовніший факт, який слід запам’ятати про байопік: він не зобов’язаний на сто відсотків достовірно відтворювати всі емоції відомих особистостей та їхні другорядні дії. Байопік має право на грайливість із драматизмом, тобто подеколи завищувати його, аби художній фільм видався більш цікавим для масової аудиторії. Щоб раз і назавжди зрозуміти, чому байопік не слід плутати з документальними та «заснованими на реальних подіях» фільмами, пояснимо, в чому їхні головні особливості.

Документальний фільм – зйомки реальних подій та осіб. Наприклад, міні-інтерв’ю з близькими людьми відомої людини або власне із нею; відео, на яких відзнято реальні події, наприклад, як дизайнер відкриває показ або працює у своїй майстерні; архівні фото. Фільми, засновані на реальних подіях – стрічки, у яких на перший план виходить саме подія або певна їхня кількість, наприклад, серія вбивств, яку чинив маніяк, або історія одного викрадення, яке колись відбулося. Тоді увага режисерів зосереджується на тому, щоб художньо передати весь саспенс та атмосферу, які панували навколо цієї події.

Байопік же робить ставку саме на особистості, адже в основі – біографія. Режисер обирає відому людину (політика, художника, дизайнера, письменника, співака), проміжок часу, який здається найбільш цікавим для масової аудиторії, наділяє актора найважливішими рисами характеру цієї відомої постаті та, звісно, максимально схожою зовнішністю, намагається передати характер через діалоги, акцент, жестикуляцію. Не вигадує важливі факти для історії, але може їх більш або менш драматизувати, ніж це було насправді, може додавати персонажів, яких насправді не було, проте не забуває про тих, які відігравали важливу роль у біографічній історії, та розкриває той сюжет, який здатен показати певний вплив обраної особистості або її значення в історії.

Яким може бути байопік

Навіть жанр може мати свою класифікацію. Коли мова йде про байопік, то різновиди поділяються в залежності від головного аспекту біографії особистості, на якому зосереджено увагу в сюжеті. Подеколи на перший план може виходити все ж не лише особистість, але й подія.

Класичний байопік

зосереджує увагу на бекґраунді, тобто на тому, що відбувалося у житті людини до того, як вона стала відомою – шлях до успіху (дитинство, юність, люди, які були поряд, стосунки із сім’єю).

приклади: «Коко до Шанель», «Фріда», «Соціальна мережа».

Кар’єрний байопік

найпопулярніший у режисерів. Сюжет фокусується саме на тих подіях у житті особистості, які мали вплив на її кар’єру в подальшому. Часто можна побачити колаборацію класичного та кар’єрного байопіку, адже між ними мало відмінностей, проте, як правило, кар’єрний – все ж охоплює не великий проміжок часу, а лише той, що мав важливе значення для кар’єри або здійснив фундаментальний вплив на певну сферу.

приклади: «Фрост проти Ніксона», «Темні часи», «Залізна леді».

Байопік про покоління

тут мова йде не про одну особистість, а про декількох, які мали вплив на певну сферу, наприклад, літературну. Важливі стиль життя та період, під час якого персонажі жили та творили.

приклади: «Вбий своїх коханих», «Рок-хвиля»

Художній байопік

зосереджує увагу не на особистості, а на конкретній події. Тут головною виступає не людина, а ситуація. Як правило, персонажі у таких байопіках повністю вигадані, а ось подія, на якій зосереджено увагу, має реальну основу та низку фактів.

найяскравіший приклад – «Титанік»

Псевдобайопік

можна вважати трохи сумнівною ідеєю, адже режисер використовує реальну особистість, яка є відомою, проте поміщає її в абсолютно вигадані, подеколи навіть фантастичні події. Цей піджанр досить сильно маніпулює глядачами, адже відомим ім’ям запрошує переглянути зовсім неочікувану історію.

приклади: «Президент Лінкольн: мисливець на вампірів», «Відок».

Напівбайопік

використовує реальні біографії, проте робить їх лише прототипами своїх героїв. Імена повністю змінено, але за певними характеристиками персонажів іноді можна зрозуміти, яку реальну постать взято за основу. Подеколи до такого жанру вдаються з юридичних причин, коли не вдалося отримати права на розповідь про реальну особистість.

приклади: «Дівчата мрії», «Останні дні»

Міфічний байопік

найважче вважати біографічною або реальною історією, адже перевірити за допомогою фактів, чи було так насправді, дуже важко. Це, як правило, фільми з релігійними сюжетами, наприклад, про Христа, або ж фільми про міфи, які важко підтвердити, наприклад, про Геракла.

приклади: «Страсті Христові», «Син Божий»

5 байопіків на перегляд

2017

Темні часи

режисер: Джо Райт

Завжди романтичний Джо Райт вирішив спробувати себе у створенні біографічної драми про Вінстона Черчилля, зосередивши увагу на перших місяцях його правління у ролі прем’єр-міністра Великої Британії, що припали на початок Другої світової війни. Рішення Черчилля мали подеколи скандальний, проте фундаментальний вплив у ході війни. Талановитого Ґері Олдмена важко навіть впізнати в обличчі насупленого політика. Ще б пак, адже він достовірно зумів перевтілитися в новий образ, демонструючи Черчилля не лише своїм гримом, але й майстерною жестикуляцією, рухами та голосом. Цей байопік легко запрошує до складних та темних часів, дозволяючи більше дізнатися про важливу політичну фігуру в ході війни – Вінстона Черчилля.

2011

Залізна леді

режисер: Філліда Лойд

А ось якщо хочеться подивитися байопік про першу жінку прем’єр-міністра, яка найдовше правила на цій посаді, то вам до історії про Маргарет Тетчер. Спочатку фільм зосереджується на бекґраунді, який привів Маргарет у політику. Побачите молоденьку дівчину, яка відчайдушно виборювала свої права серед чоловіків, які навіть у сні не бачили жінку політиком. Основні події байопіку відбуваються у 1982 році, коли Тетчер продемонструвала свої потужні політичні здібності, рятуючи свою кар’єру напередодні Фолклендської війни. Меріл Стріп у ролі залізної леді почувала себе, як у м’якенькому кріслі.

2013

Джобс

режисер: Джошуа Майкл Стерн

Цей байопік буде цікавий володарям айфонів та тим, хто просто полюбляє дізнаватися про цікаві біографії впливових людей. Фільм охоплює проміжок часу з 1974 по 2001 роки: із моменту, коли Стів Джобс був лише студентом, до моменту, коли він презентував світові перший iPod. Цікаво спостерігати за тим, як Джобс перетворювався з норовливого хіппі у серйозного співзасновника компанії Apple, якій судилося прославитися на весь світ. Ештона Кутчера обрали на роль Джобса через його зовнішню схожість, проте актор довів, що не лише це допомогло йому створити потужний екранний образ та перевтілитися у володаря айфонів.

2017

Я, Тоня

режисер: Крейг Гіллеспі

Що відбувається, коли Харлі Квін вирішує стати фігуристкою? Скандали, інтриги та розслідування. Талановита Марго Роббі знялась у байопіку про відому фігуристку Тоню Гардінг. Головну увагу зосереджено на 1994 році, коли відбувався національний чемпіонат із фігурного катання. Тоня завжди була вправною фігуристкою, незважаючи на надмірну суворість її матері, проте бажання довести собі та іншим, що першість на чемпіонаті має бути саме за нею, дівчина погодилась на справжній злочин. Її колишній чоловік та охоронець здійснили напад на конкурентку Тоні та забили їй ногу, щоб вона не змогла брати участь у змаганнях. Скандали постійно переслідували фігуристку, тож не дивно, що таку історію вирішили екранізувати. Байопік зосереджує увагу не лише на фігурних справах Тоні, але й на її стосунках із матір’ю, хлопцем/чоловіком та тренером.

2013

Убий своїх коханих

режисер: Джон Крокідас

Це байопік не лише про конкретних відомих людей, але й про покоління поетів бітників. У фільмі розповідається про студентські роки таких відомих письменників, як: Аллен Гінсберг, Люсьєн Карр, Вільям Берроуз і Джек Керуак. Поетів покоління бітників об’єднує вбивство, яке трапилось у 1944 році. Варто відзначити, що сценарій фільму створювали за мотивами ранньої роботи Керуака та Барроуза «І бегемоти зварилися в своїх басейнах», де вони описали цю історію. Деніел Редкліфф досить непогано перевтілився в образ одного із засновників таких культових рухів, як хіппі та бітники.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: