10 головних прем’єр Торонто-2018

«Вдови» Макквіна, «Гарний хлопчик» ван Грунінгена та нові стрічки Клер Дені та Баррі Дженкінса

6 вересня відкрився 43 міжнародний кінофестиваль у Торонто. До складу журі премії «Платформа» (програма, в якій оголошують найкращий фільм із режисерської точки зору) увійшли угорський режисер Бела Тарр, південнокорейський постановник Лі Чхан Дон і режисерка з Індії Міра Наїр. Цього року конкурсна програма TIFF виявилася однією з найгучніших, хоча і в спеціальній програмі можна знайти чимало фільмів, обов’язкових до перегляду поціновувачам якісного авторського кіно. Втім, окремо все ж хочеться виділити найбільш важливі стрічки кінофестивалю.

Вдови

Widows, Стів Маккуїн

Кримінальна драма Стіва Макквіна, сценарій до якої він написав разом з американською письменницею Гіліан Флінн («Гострі предмети»), ще більше актуалізує актуальну нині тему girl’s power. «Вдови» мають усі шанси стати найбільш помітним кіновтіленням феміністського нуара, який отримує свій кінематографічний прояв все сильніше після #metoo. Та чи виявиться фільм по-справжньому гідним коментарем до поточної дійсності, покаже реакція на картину як з боку звичайного глядача, так і фахівців індустрії.

Гарний хлопчик

Beautiful Boy, Фелікс ван Грунінген

Судячи з усього, Тімоті Шаламе з цим фільмом може закріпити своє амплуа актора широкого драматичного діапазону. Втім, Стів Карелл який грає роль батька головного героя, цілком ймовірно перетягне увагу на себе, враховуючи потенціал його ролі у стрічці. Фільм «Гарний хлопчик» бельгійського режисера Фелікса Ван Грунінгена («Розімкнене коло», «Фламандські натюрморти») вже можна вважати однією з найочікуваніших, адже це ще і його англомовний дебют.

Вище суспільство

High Life, реж. Клер Дені

Науково-фантастична драма культової французької постановниці Клер Дені, яка несподівано вступила на територію Стенлі Кубрика. Стрічка може виявитися майстерним жанровим обманом режисерки, адже за сюжетом Дені відправляє своїх персонажів-злочинців у космос задля пошуків нового виду енергії. Таких неочевидних досліджень з моральної точки зору в кіно вже давно не було. Акторський склад фільму вражає не менше: Роберт Паттінсон, Міа Гот і Жюльєтт Бінош.

Білий хлопець Рік

White Boy Rick, реж. Ян Деманж

Кримінальна драма, заснована на реальних подіях, від режисера Яна Деманжа обіцяє стати однією з найбільш очікуваних прем’єр кінофестивалю в Торонто. Похмурий, жорсткий фільм, в якому Меттью МакКонахі в черговий раз відіграє персонажа, який вважає за краще бути по той бік закону. Однак спершу він діє в рамках своєї юрисдикції. Звичайно, всі останні фільми МакКонахі – «Море дерев», «Вільний штат Джонса» і «Золото» – з тріском провалювалися у прокаті, але будемо сподіватися що картину Яна Деманжа така ж доля не спіткає.

Повернення Бена

Ben Is Back, реж.Пітер Хеджес

Після абсолютно несподіваного касового успіху сімейної драми «Чудо» Джулія Робертс по суті заново перезапускає свою кар’єру в Голлівуді. Ось і сюжет нового фільму режисера Пітера Хеджеса теж обертається в першу чергу навколо виконавиці головної ролі. Проте, картину варто подивитися, в тому числі, і заради актора Лукаса Хеджеса (сина режисера, до речі), який весь свій акторський потенціал поки що не розкрив повною мірою. Але саме цей фільм може йому допомогти в цьому.

Старий з пістолетом

The Old Man & the Gun, реж. Девід Лоурі
Шахрайський кінороман Девіда Лоурі  стане останнім в кар’єрі видатного американський актор і режисер Роберт Редфорд. Тому в рамках кінофестивалю в Торонто фільму точно дістанеться своя велика порція і глядацької, і кінокритичної уваги. Втім, і в контексті режисерської кар’єри Девіда Лоурі «Старий з пістолетом» бачиться вкрай цікавою авторською вправою, і до якої міри вона буде формалістською, стане зрозуміло у день прем’єри. Хоча чекати нову «Історію привида» краще все ж не треба.

Якби Біл-стріт могла говорити

If Beale Street Could Talk, реж. Баррі Дженкінс
Режисер оскароносного «Місячного сяйва» Баррі Дженкінс екранізує однойменний роман Джеймса Болдвіна. Екранізація видається цікавою з точки зору вивчення механізму відносин всередині афроамериканської середовища, яке близьке творчості режисера. Безумовно, «Якби Біл-стріт могла говорити» – це не просто антропологічна кінозамальовка або черговий портрет маленької людської роз’єднаності на тлі великої історії; Дженкінс з тієї категорії режисерів, чия творчість не може не бути політичною, і, здається, що після цієї стрічки він може стати навіть цікавішим за Спайка Лі.

Головний кандидат

The Front Runner, реж. Джейсон Райтман

Політична драма режисера Джейсона Райтмана, заснована на сексуальному скандалі навколо американського сенатора і кандидата в президенти Гері Харта. Це такий собі конформістський стусан у бік нинішньої американської адміністрації. Але Джейсон Рейтман явно не прагне зробити просто політичну агітку по гарячих слідах чи позбавлену сарказму історію гріхопадіння. Стрічка буде цікава всім шанувальникам Г’ю Джекмана, над героєм якого режисер явно потішається.

Дівчата сонця

Les Filles du soleil, реж. Єва Хассон

Міжнародна постановка режисерки Єви Хассон, участь у створенні якої взяли Грузія, Франція, Бельгія і Швейцарія, дає чітку відповідь на питання: «Чи є у війни жіноче обличчя?». «Дівчата сонця» – пронизлива, військова драма, що свідомо грає на емоціях глядача розповідаючи про жіночий бойовий батальйон в Бахарі. Безперечно, це дуже актуальне кіно, яке в першу чергу несе в собі антимілітаристський пафос, не йдучи в явну політизованість.

Чи зможете ви мене пробачити?

Can You Ever Forgive Me?, реж. Маріель Хеллер

Стрічка Маріель Хеллер спочатку може здатися ще одним байопіком серед великої кількості представників на нинішньому TIFF. Однак він цікавий як пряма ілюстрація до нинішньої епохи постправди і фейків, яку режисер розглядає в рамках мистецтвознавчого контексту. Стрічка є своєрідним побратимом «Фальшивки» Орсона Уеллса. В першу чергу, тема справжнього і підробленого: літератури або ж людських відносин.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: