Хто це такий: Гас Ван Сент

Розумник Гас
Гас ван Сент
дата народження: 24 липня 1952 р.

Гас Ван Сент та New Queer Cinema

На початку 90-х років відомою американською ЛГБТ-активісткою і кінокритикинею Б. Рабі Річ був уведений термін New Queer Cinema, який вона застосувала до ряду незалежних режисерів (Грегг Аракі, Тодд Гейнс, Том Келін) і їхніх фільмів на тему одностатевих відносин. Причому стрічки, віднесені до New Queer Cinema, із самої появи відрізнялися здоровою часткою вибухового авторського радикалізму, покликаного в першу чергу зіштовхнути глядача з усією тою купою аж ніяк не легких проблем, з якими стикаються люди нетрадиційної сексуальної орієнтації.

Зарахований до цього руху, Гас Ван Сент на тлі інших його представників виділявся набагато меншим рівнем хворобливого, жорстокого реалізму на межі фолу. Стрічки Ван Сента «Погана ніч», «Мій особистий штат Айдахо», «Навіть дівчата-ковбої інколи сумують» висвітлювали тему одностатевих любовних зв’язків через призму недомовленостей і тонких психологічних нюансів. «Ми живемо в такому жорстокому, мілітаристському світі, що від художника чекають не оповідань про глибини серця, а соціального аналізу. На жаль», – сказав в одному зі своїх інтерв’ю Гас Ван Сент, вельми вичерпно давши характеристику своїм фільмам, в яких виразна людська чуттєвість йшла пліч-о-пліч з постійною втечею від самотності.

Гас Ван Сент і його шлях до кінематографу

Юний Гас, нащадок нідерландських емігрантів, із самого дитинства відчував потяг до малювання. Однак нового Вермеєра або ван Ейка ​​із Гаса Ван Сента, на щастя, не вийшло, адже вже з дванадцяти років він розпочав знімати аматорські короткометражки на камеру Super 8. Та остаточно пристрасть до живопису випарувалася в Гаса Ван Сента лише на початку навчання в школі дизайну Род-Айленда, де початківець-постановник познайомився з Йонасом Мєкасом, Стеном Брекіджем і іншими тоді вже дійсно культовими представниками андеграундного кіно. Після п’яти років навчання Гас Ван Сент відправився у тривалу подорож Європою й повернувся в США лише на початку 1976 року.

Про взаємодію з великими голлівудськими шишками і принципи свого авторського підходу Гас Ван Сент висловився так: «Різні режисери роблять це по-різному. Мій підхід до зйомок формувався в дешевизні. Те, що люди мені дали три мільйони доларів на фільм, добре, тому що в них немає дикої кількості вимог. Якби я просив 30 мільйонів доларів, у них було б більше вимог. Їм відразу потрібні кінозірки… Недолік в тому, що коли вони витрачають мало грошей, студії не прагнуть до широкого випуску кінострічки, оскільки ставки не такі високі. Що теж нормально, тому що фільм може продати себе сам, і його можуть подивитися без зайвих впливів, так би мовити, від першої особи».

фільмографія
1985 – Погана Ніч
1989 – Аптечний ковбой
1991 – Мій власний штат Айдахо
1993 – Навіть дівчата-ковбої іноді сумують
1995 – За що варто померти
1997 – Розумник Вілл Гантінґ
1998 – Психо
2000 – Знайти Форрестера
2002 – Джеррі
2003 – Слон
2005 – Останні дні
2006 – Париж, я люблю тебе, епізод «Маре»
2007 – Параноїд-парк
2007 – У кожного своє кіно, епізод «Перший поцілунок»
2008 – Вісім
2008 – Гарві Мілк
2011 – Не здавайся
2012 – Країна обіцяна
2012 – Мій власний Рівер

Гас Ван Сент і література

«Я вважаю. Просто думаю. Я людина. Звичайна людина. Моє ремесло – режисура реклами. Колись я був непоганим режисером, а тепер мені соромно. Я нікуди не годжуся. Мені потрібна допомога. Я чекаю на порятунок. Я чекаю легких грошей. Я продався. Я дитя системи. Я в бруді. Будь ласка, порятуй мене. Весь день я копаюся в лайні місцевих рекламників. У моїх клієнтів в роті смітник, а на шиї, зап’ястях, щиколотках (і інтимних місцях?) – золоті ланцюжки. Всі поголовно обвішалися золотом, а з рота смердить. Напевно, у мене теж. Треба запитати Джека, того хлопця, що я зустрів в пральні. Може, тому він і не звертає на мене уваги. Вічно так і норовить скоріше змотатися».

Цими словами починається єдиний роман Гаса Ван Сента «Рожеве», який, як має бути зрозуміло з наведеної цитати, говорить чимало не про вигаданого героя книги, але про самого автора. При всій часом зайвій гротескності свого сюжету, книга «Рожеве», що вийшла в 1997 році, виглядає як допитлива відповідь на питання «Все, що ви хотіли знати про Гаса Ван Сента, але боялися спитати». Режисер устами власного героя не щадить ні себе, ні (тим більше) колишніх і теперішніх колег, ні сферу діяльності, в якій йому довелося працювати в Нью-Йорку, і в порівнянні з «Рожевим» «99 франків» Бегбедера виглядають дуже банальними. Тим більше що після виходу цієї книги Ван Сент став заглиблюватися в очевидні крайності, знявши м’яко кажучи не вартий уваги покадровий ремейк «Психо» Альфреда Гічкока і «трилогію про смерть», що складається з фільмів «Джеррі», «Слон» і «Останні дні».

Вибрана фільмографія

1991

My Own Private Idaho

жанр: драма
у головних ролях: Рівер Фенікс, Кіану Рівз, Вільям Ріхерт

Мій особистий штат Айдахо

«Мій особистий штат Айдахо» це квінтесенція раннього стилю Гаса Ван Сента. Чимало перегукуючись із «Поганою ніччю» (мотив подорожі двох головних героїв у пошуках самих себе) і «Аптечним ковбоєм» (тема наркоманії, ірраціональної втечі), «Мій особистий штат Айдахо» є стрічкою, в якій на перший план висувається тема нерозривного зв’язку минулого і сьогодення та неможливості відмовитися від цього минулого, не зрадивши, врешті-решт, самого себе.

Музичним лейтмотивом стрічки стала пісня The B-52 «Private Idaho», де є такі слова:

Keep off the path, beware of the gate
Watch out for signs that say «hidden driveways»
Do not let the chlorine in your eyes
Blind you to the awful surprise
That’s been waitin’ for you at
The bottom of the bottomless blue, blue, blue pool
You’re livin ‘in your own Private Idaho, Idaho

Власне, а чим є «Мій особистий штат Айдахо» для кожного з героїв картини, як не якимось штучним острівцем особистого благополуччя, спокою, прийняття самого себе.

1995

To Die for

жанр: драма
у головних ролях: Ніколь Кідман, Хоакін Фенікс, Кейсі Аффлек

За що варто померти

Саме з цієї картини починається новий етап в доробку Гаса Ван Сента. Замість героїв, які в тій чи іншій мірі були відкинуті суспільством через свою неприналежність традиційній системі цінностей, в картині «За що варто померти» Гасом Ван Сентом розглядається суто звичне болото провінції, покинути яке всією душею прагне телеведуча Сьюзен. Безперечно, знову основу драматичного конфлікту фільму становить мотив якнайшвидшої втечі з задушливого ​​середовища проживання, проте авторський тон цього разу зазнав істотних змін.

«За що варто померти» – це фільм-знущання з мрій амбітних (але далеко не найрозумніших) провінціалів вирватися за межі свого замкнутого кола. В цій стрічці Гас Ван Сент максимально намагається не симпатизувати нікому, оскільки жоден із персонажів фільму не для режисера по-справжньому ідейно близьким.

1997

Good Will Hunting

жанр: драма
у головних ролях: Метт Деймон, Бен Аффлек, Робін Вільямс

Розумник Віл Гантінг

Найкасовіший і найбільш обласканий преміями фільм Гаса Ван Сента продовжує традиції таких картин, як «Товариство мертвих поетів» і «Вони були молоді». Драма дорослішання або, якщо точніше, кінематографічний роман-виховання «Розумник Віл Гантінг» виглядає найголлівудськішим фільмом Гаса Ван Сента, який, тим не менш, втілює сценарій Метта Деймона і Бена Аффлека максимально точно і кінематографічно грамотно.

Деймон і Аффлек переважно писали сценарій про себе, і помітно, як їхня щирість і відвертість знайшла свій відгук у Гаса Ван Сента. Слід пам’ятати, що роман «Рожеве» вийшов у тому ж 1997 році. І саме зі стрічки «Розумник Віл Гантінг» розпочалася співпраця Метта Деймона і Гаса Ван Сента, в якого Деймон згодом зіграв у драмі «Джеррі», першій частини «трилогії про смерть» і «Землі обітованої».

2003

Elephant

жанр: кримінальна драма
у головних ролях: Алекс Фрост, Джон Робінсон, Ерік Дейлен

Слон

Фільм «Слон», друга частина «трилогії про смерть», виразно лаконічний у своєму кінематографічному вирішенні. Взявши за основу сюжету бійню в Колумбайні, Гас Ван Сент принципово відмовляється від лінійної структури наративу фільму, і спрощує всі візуальні засоби своєї кіномови, домагаючись абсолютної правдоподібності в кадрі. Навіть мова персонажів тут – знівельована. Ван Сент буквально показує в картині соціальний прошарок, для якого некомунікабельність та тотальна зануреність в себе виглядає природним продовженням власної нестерпної та нестримної жорстокості до оточуючих.

«Слон» не намагається виносити комусь із персонажів фільму вердикти. Ван Сент зосереджений на формуванні багатошарового бачення однієї й тієї ж ситуації, при цьому гранична, концентрована авторська відстороненість посилює внутрішнє відчуття дискомфорту для глядачів, яким в прямому сенсі дається шанс поглянути в ніцшеанську безодню.

2008

Milk

жанр: романтична драма
у головних ролях: Шон Пенн, Джеймс Франко, Джош Бролін

Гарві Мілк

Біографічний фільм про американського активіста-правозахисника Гарві Мілка ознаменував для Гаса Ван Сента повернення до витоків, до проблем ЛГБТ, про які оповідали його ранні стрічки. Однак цього разу і головний герой картини, і кут режисерського зору були більш офіційними, навіть стриманими. Багато в чому «Гарві Мілк» є представником так званого активістського кінематографу, в якому на перший план виходить не естетична складова, але дидактична і етична, що навмисно керує емпатією глядача.

Фільм виглядає старанним, можливо навіть надто ретельно сконструйованим байопіком, в якому сюжет рухається разом із героєм знайомою стежкою, попутно озвучуючи в кадрі найбільш гострі питання. Стрічка, на тлі набагато більш живої «Горбатої гори», виглядає занадто сірою, однак і сценаристу «Гарві Мілка» Дастіну Ленс Блеку, і Гасу Ван Сенту важливо було зняти кіно, що маніфестує історію окремої особистості в суспільстві, що допоки не готово приймати всіх такими, якими вони є.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: